Хобі:
Shipmodeler - Photographer
Те що з дитинства залишається незмінним - це любов до коней. Мій дідусь навчив мене їздити верхи мабуть раніше ніж я сама почала ходити. І так склалося по життю, що кілька разів мене рятували коні. Витягували зі страшних депресій і повертали до життя. Тому коли стало питання викупити нікому непотрібне лоша або його здадуть на бійню і перетворять на ковбасу. Я не змогла пройти повз і викупила його. Хоча в спину чула, як мені кричали "нащо тобі це недолуге лоша, купи краще за ці гроші гарного спортивного ..." Але тепер я відповім нащо - рудий виріс і став шикарним конем, ладним і в вогонь стрибнути за для мене. Іноді здається,
що він все розуміє ніби знає що завдячує мені життям і тому зараз своїми конячими вчинками віддячує за це. Коли з'явився свій кінь, в мене навіть зникло жагуче бажання робити з нього спортсмена, бити власні рекорди. Ми з ним стрибаємо і виступаємо на змаганнях але в режимі розваги. Ящо конкур, то до 1,0 м висоти, якщо пробіг то дистанція не більше 40-50 км. Це те що фізично підсилу кожному коню але при цьому не перетворюючи тварину в снаряд для досягнення спотривних рекордів. Кінь для мене в першу чергу для душі - це мій напарник для подорожей, ми з ним часто беремо участь у кінному туризмі і походах та кінно спортивному орієнтуванні ...