Даний проект був визначений долею, починаючи з кінця 90х, коли мені вперше довелося почути в новинах про знайдений археологами козацький човен. Ще тоді мені спало на думку, як би було чудово його підняти і "доторкнутися до історії", адже цьому човну майже 300 років - це національна культурна спадщина, яка збереглась до нашого часу від доби козацтва... Цю миттєву ідею, вдруге я згадала, коли вже 1999 році човен підняли з глибин Дніпра. Це ж треба було увімкнути телевізор  в ту саму мить, коли повідомляли цю новину. Але ще і тоді я не зрозуміла натяків долі. І навіть не підозрювала, що через 10 років займусь судомоделюванням та почну вивчати історію і улаштування дерев'яних вітрильних кораблів. Третя зустріч з козацькою "Чайкою" була фатальною, коли до мене звернувся по допомогу один з моделістів початківців. Він захотів зібрати пластиковий набір човна XVІ століття, але не маючи в інструкції інформації про улаштування деяких елементів конструкцій, якоря, весел,  рангоуту і такелажу - звернувся по допомогу до мене, при цьому приніс книжку Дмитра Кобалії та Валерія Нефьодова "Запорозька Чайка". Що правда не звернув уваги на перід будівництва, - в книзі була описанан та сама археологічна знахідка VXІII століття. Я її перечитала кілька разів, вивчила креслення, які в ній були віддтворені на момент, коли ще чайка була у вигляді 3D пазлу, до початку реставрації. Тому креслення були не досить точними. Знайшовши фото повністю реставрованого човна, в очі одразу кинулися деякі явні неспівпадіння (обшивка транцю, кількість шпангоутів, де розсташований мідель шпангоут та замки з'єднань). Маючи такий живий експонат, мені захотілося побудувати точну копію в адміралтейському стилі, а отже вкрай було важливо побачити "Чайку" наживо. За назвою книги я змогла знайти сторінку в інтернеті автора, Дмитро одразу ж погодився допомогти і запросив на остів Хортицю. Цього разу я вже не змогла встояти - згадала своє перше бажання "торкнутися до історії" і вирушила на Запоріжжя...

        Тепер маю повну картну, яким був цей реальний човен, то ж озброївшись AutoCad вирішила зробити детальні креслення у масштабі 1:24. Ми і досі ведемо дискусії з археологами для чого був призначений цей човен, нащо ті конструкції по середині. По суті цей відсік схожий на сучастний батман для перевезення коней і навіть великі кільця присутні для прив'язування коня на розв'язки, але як їх туди вантажили? Чи може це був просто човен-трансформер під різні типи вантажу?.. Тому на кресленнях я відтворила всі деталі які збереглися і окремо варіант можливої внутрішньої організації простору. Так як цей дивний козацький човен зовсім не схожий на легендарну "Чайку" за описом Боплана. Він надто модерновий і сучастний навіть для свого часу. І всі номери на шпангоутах свідчать про те, що його будували за кресленнями із чітким дотриманням технології. Чим більше я намагаюся зрозуміти, як будувався і як використовувася цей човен, тим більше мені хочеться його побудувати. І хочеться відтворити його якомого точніше...