Pinky schooner GLAD TIDINGS 1937
Розпаковка коробки та процес будівництва моделі (model) Pinky schooner GLAD TIDINGS (1937) від американського виробника MODEL SHIPWAYS. Ділюся власними враженнями та результатами...
РОЗПАКОВКА КОРОБКИ
Велику синю коробку я отримала в подарунок на своє перше різдво в США. Чоловік зробив мені подарунок у вигляді чергового КІТа зі шхуною (він мріє про справжню власну шхуну) - це він ще не знав, що його наступним подарунком на різдво - стане модель з цього набору))) Як раз подарую те про що він мріє...
А взагалі, я вражена від набору, зовсім інший підхід і дуже багато матеріалу - жодного вільного місця в коробці, тобто повітря тут не продають...
ПРОЦЕС БУДІВНИЦТВА:
Кіль шхуни був закладений на початку 2020 року. Весь набір складається з дерев'яних заготовок, тільки болванки шпангоутів вирізані лазером з фанери. Основна маса заготовок зроблена з басвуд - це дерево дуже легко обробляеться - схоже на липу але міцніше. Вся ідея набору полягає в тому що моделіст будує вітрильник за принципом , як його будували на справжній верфі. В коробці дуже багато рейок різного калібру і з них необхідно самостійно виготовляти деталі. З детальною інструкціює і велитенськими кресленнями - це робити дуже легко. Той хто підготував цей КІТ - проробив колосальну підготовчу роботу для моделістів. Я просто тепер отримую задоволення від будівництва.
Перед початком обшивки, я додатково підсилила кіль в місці де буду встановлювати шпильку для встановлення моделі на стенд. Обшивка корпусу одинарна для полегшення в комплекті є схема, як завужувати рейки та де влаштовувати замки. Я використала металеві шпильки зі швеного магазину для приклеювання дощок. Їх потім демонтую і зашпаклюю отвори. Тут я вирішила порушити технологію і спочатку зробити обшивку, а потім встановлювати кіль. Бо так легше і швидше обшивати та зручніше малкувати корпус.
Після видалення ціяхів та малковки - кіль ідевльно став на місце - я його тільки трохи підмалкувала вздовж ахтерштевня та форштевня. На цьому етапі я просверлила корпус для встановлення шпильки та зробила тимчасову робочу підставку для моделі. Та вирішила спростити конструкцію рубок шхуни - так легше витримати погиб та обшити набагато швидше рейками.
Дейдвуд також вирізаний лазером з басвуду,тому він так само став на місце як влитий. Після чого я змогла зашпаклювати корпус - використала двухкомпонентну фінішну шпаклівку (яку зазвичай використовують для автомобілів).
Фарбувати вирішила аерозольними акриловими фарбами з фінішним покриттям матовим лаком. Це мій перший досвід з фарбованими моделями (сподіваюся що і останній, тому не поспішала одразу бігти і купувати аерограф) Грунтовку обрала сірого кольору, так як вона ідеально підхоть під всі мої відтінки.
Додатково вирішила влаштувати настил в каютах і зафарбувала чорним, бо хочу зробити з'ємними всі люки - тому треба було замаскувати внуьрішню частинк моделі. Також цей настил додатково добре фіксує положення рубок.
І тут почалося... Пофарбувала - помалкувала, знов пофарбувала - знову помалкувала (мабуть це можна робити безкінечно доки отримаєш ідеальну поверхню) - збилась з ліку скілики разів я наносила перший основний жовтий колір але одного балончика мені не вистачоло. Я використала ніжний жовтий лимонний колір (citron), як основний і вже на нього наносила чорний (black) та червноний колір (pimento). Також одразу пофарбувала ватервейс в матовий білий і одразу вкрила корпус лаком так як фарба дуже легко пошкоджується. На всі ці танці та присідання з фарбою в мене пішло 4 місяці, знімаю капелюх перед моделістами, які займаються фарбованими моделями і зокрема пластиковими наборами...
Додатково я придбала глибокий сірий колір (deep gray) для надбудов шхуни. Вони будуть встановлюватися після влаштування палубного настилу. Так буде легше малкувати настил і виконувати імітацію гвоздювання. До речі я вирішила замини басвуд з набору на грушу. Та деякі деталі люків, що не будуть фарбуватися - теж буду робити з груші і вкривати маслом. Просто тому що вона мені більше подобається ніж блідий колір бaсвуду. Після цього зможу зайнятися фальшбортом...
Встановивши рубки на суху - почала приклеювати дошки зазделегідь підігнаного настилу палуби на ПВА підфарбований чорною фарбою, щоб виділити і підкреслити шви (але не приклеюючи їх до рубок). Після чого зняла рубки і вишліфувала палубу крупною шліфшкуркою №150. Цвяхи зімітувала за допомогою ціаноакрілового клею. Просто розмітивши і просверливши отвори діамеиром 0,35 мм - залила їх клеєм і вишкурила палубу вдруге (спочатку грубою шкуркою №150, а потім начисто №400). Ціаноакріл додатково проявив шви і зробив їх чітктими. Також виготовила шпігат в кокпіті, який зображений на кресленнях але відсутній в наборі. Для фінішу використала тунгову олію в два шари.
Після великого фарбування, нарешті почалася найцікавіша робота. Першими в руки потрапили діжки - я їх трохи модифікувала. А саме: зрізала імітацію кілець і виготовила нові з пофарбованого паперу. Вони вияавилися букові - тому я їх тонувала за допомогою тонуючої олії (кольору горіх).
Після чого взялася за фальш-борт. Трохи дивний підхід у виробника до його виготовлення - скажімо не стандартний, як решта! Як для набору для початківців - цей варіант може виявитися занадто складним. На кресленнях приведений кут нахилу для кожного топтімберса, тобто треба ідеально точно вклеїти кожен і після чого готовий фальшборт повинен ідеально стати на місце... Як на мене це дуже нудно і занадто довго (та і скдадно потім буде фарбуівати фальш-борт на моделі). Тому я його зробила з'ємним! Встановивши всі топтімберси насуху, а потім за допомогою 3 шаблонів (фальш-бімсів) приклеїла фальш-борт. Що дозволило потім його легко зняти і пофарбувати. Потім так само легко вклеїла вже готовий фальш-борт на місце!
До встановлення планширя, також було логічно встановити одразу деякі елементи рангоуту і такелажу...
Вже з готовими бортами - почала істановлювати утки, кранбалки. Виготовила кришку гальюна з груші та зробила робочі петлі, якщо я вже почала робити рухомі елементи на иоделі, то продовжую в цьму стилі і далі. Так і румпель теж можна зафіксувати на потрвбний курс... Також на цьому етапі встановила з латуні залізні накладки на планширі під якорі і елементи стоячого такелажу. Після чого вирішила покрити модель матовим лаком, щоб випадково не пошкодити фарбу на планширі чи фальш-борті. Для цього повністю ізолювала палубу і всі елементи надбудов, включно з кришкою гальюну за допомогою малярної стрічки і використала аерозольний лак. Дерев'яні елементи такі як румпель, утки та решту - покрила тонуючою олією з відтінком горіха, щоб виділялися на фоні грушевої палуби.
Всі ці процеси як завжди я знімала на відео, щоб продемонмтрувати вам всі етапи в деталях. Якщо вам сподобалося відео і ви знайшли корисну інформацію - ставте лайк і я буду продовжувати знімати далі. Підписуйтесь на канал, щоб не пропустити наступні випуски!
Рангут виявився досить цікавим у процесі виготовлення, хоча і не таким легким як здалося на перший погляд. Це якщо робити не за спрощеним варіантом але і обох запропонованих варіантах в інструкціїї - для рангоуту невистачає матеріалів. Римів вистачило тільки на гафелі і гіки, латунні смужки теж скінчилися на цьому етапі. В наборі взагалі відсутній матеріал для мідних обшивок щогл. Добре що в мене є запас мідної фольги товщиною 0,033 мм...
Всі фарбовані частини я вкрила шаром матового лаку, а дерево вирішила тонувати тіковим маслом в 2 шари.
Встановлення бушпріту:
Схема такелажу досить детальна - питань не виникає. Єдине що я зробила - це повністю замінила нитки для такелажу. Та довелося перервхувати діаметри, бо в наборі вони обмежені і іноді не відповідають дійсності. Наприклад не можуть бути ванти бушпріта (їх ще називають бакштаги бушпріта) тогож діаметру що і сезні. Тільки й того що різного кольору. Я виrкористала наступні діаметри канатів: cезні бушприта (gaskets) - Ø 0,30 мм, ванти бушпріта (bowsprit shrouds) - Ø 0,52 мм, перти (footrope) - Ø 0,60 мм...
Ванти:
Встановлення вант, я почала з виготовила вант-путенсів. На два з яких мені не вистачило латуні з набору і довелося самостійно нарізати смужки металу. Для самих вант я використала канати діаметром 0,65 мм та 0,25 мм - для талрепів. Бензелі зроблуні з канатів 0,20 мм. Звісно сегарси краще не забути встановити до того як натягувати ванти, щоб не довелося їх потім зрізати і натягувати заново. Сегврси вирізані лазером з фанери - тому я намагалася замаскувати зріз під тонуючою олією (горіх). Опорна лата виготовлена з латунної проволрки Ø 1,00 мм.
Штаги:
До початку натягування штагів, було попередньо обв'язано та встановлено блоки побіжного такелажу (гарделі та дірікфали). Обклетнювала огони та натягла штаги. Я використала канат Ø 0,65 мм для штагу між щоглами та Ø 0,70 мм для фор-штагу, який плавно переходить в ватер-штаг.
Як завжди все детально зняла на відео, щоб продемонструвати всі процеси в деталях крупним планом...
Вітрила:
На мою думку кожна модель вітрильника повинна мати вітрила, тому варіант встановлення тільки рангоуту як запропоновано в інструкції - одразу відкинула. Тканина навіть не входить в набір - тому для вітрил я обрала сорочкову стречову тканину бежевого кольору. Але і цього мені здалося замало і я ще додатково пофарбувала заготовки вітрил бітумним лаком, розведеним скіпідаром. В такому крупному масштабі я вирішила повністю шити вітрила як справжні, тобто зшивати полотна та нашивати рифбанти і посилення, як на справжніх...
Ручної роботи виявилося ще більше ніж на швейній машинці. Спочатку я проклеїла прострочені шви на машинці за допомогою циакрінового клею і обрізала всі краї. Та пришила ліктроси до цих швів. Потім встановила риф-сезні та прив'язала бонет...
Для надування вітрил, я використала картопляний крохмаьґль. Попередньо розтягнувши вітрила по шаблону, добре просочувала полотна круто завареним крохмалем, потім накривала бавовняною ганчіркою (стара футболка), щоб вана увібрала зайвий кпрхмаль і ставила вантаж для видування пузатості вітрил (в цьому випадку я використала важкий цукор). В такому положенні тримала 24 години, після висихання невидима плівка кромалю міцно тримає форму. Цей метод дуже зручний тим, що якщо ви припустилися помилки при формуванні (надуванні) окремо від судна - це легко можна випрввити потім за допомогою чистої води та фену для волосся. Чим я і зкорисьалася пвсля встановдення всього побіжного такелажу. На вітрилах з'явилися заломи шкотових кутів та готовне вітрило чомусь вигнулось в протилежний бік. Але при розмочуванні плівки крохмалю, головне це робити частково, бо можна повнісью втратити пузатість - а фену не вистачить потужності достатньо видути заново форму наповненого свіжим вітром вітрила...
Побіжний такелаж:
Мабуть найцікавіша частина процесу будівництва вітрильника - встановлення вітрил і проведення такелажу. Прийнаймні я отримую від цього найбільше задоволення. Канати звісно виготовдені самостійно. Також я замінила всі блоки на лазерні від українського виробника "Корабел". Саме розведення такелажу виконане повністю за кресленнями з набору.
Якорі.
В комплекті ідуть литі заготовки для яких необхідно виготовити дерев'яні штоки. Їх я зробила з груші і вкрила тіковим маслом. Також самостійно виготовила якорні троси з попередньо скручених канатів. В результаті втйшов справжній кабельної скрутки трос, якій з зусиллям вдалося обернути навколо брашпілю, прямо як справжній...
Усього на будівництво цієї моделі я витратила 10 місяців або 1800 годин. І тепер можу показти вам повний відео-журнал процесу за 20 хвилин...