Нитки і троси, що надані виробником мають два діаметри чоного кольору та один світлого, тобто стоячий такелаж має два діаметри і побіжний такелаж весь однаковий. Тому як вже раніше згадувалось, троси виготовлені самостійно, з дотриманням правил лівої та правої навивки. Всі розрахунки виконано у відсотковому співвідношенні до грот-штагу (якщо його діаметр прийняти за одиницю. А діаметр основного штагу, складає половину довжини кола найбільшого діаметру щогли. Довжина кола розраховується за формулою π·d, тобто 0,5·3,14=0,159≈0,16. На даному кораблі маємо щоглу діаметром 12мм. Отже діаметр грот штагу становить 0,16·12=1,92 мм. Лось штаги на 1/3 менші за діаметр основного штагу. Решту діаметрів можна переглянути в додатку 1 та додатку 2.

Саме виконання такелажних робіт, також відрізняється від інструкції з журналу. Додатково встановлені заспінник бушприта, він страхував моряків при ходінні по бушприту і з одного боку був закріплений на обуху, вставленому у верхній частині бушпритного езельгофта, а інший - на обуху на кнехти штевня. На заспіннику через рівні інтервали роблять кнопи, щоб мати деяку опору для ніг. З цією ж метою встановлені і перти утлегаря і бом-утлегаря. Перти огоном накладали на нок утлегаря і проводили за бушпритний езельгофт.

На фок і грот щоглах встановлено по дві пари мачт-талей, на бізані по одній на кожен борт. Також на стеньгах фока і грота - по одній на борт. Так як для спрощення в журналі вони взагалі відсутні - їх виготовлено самостійно.

Шкентелі мачт-талей, перша ванта, швіц-сарвені, путенс-ванти, краги для встановлення блоків чи штаг-блоків, огони вант та штагів виконано з обклетньовуванням. Тобто всі елементи такелажу що мають властивість найбільше зношуватися при експлуатації виконані з клетнюванням.

Всі ці додаткові елементи, що не заплановані інструкцією, були додані за анатомією корабля, а детальне їх влаштування добре проілюстроване в книзі Петерсона. Нижче зображена схема стоячого такелажу, та проілюстровані деталі окремих елементів.